Штрихкод: історія, види та принципи формування

Сьогодні існує понад 50 систем штрихового кодування. Активно застосовуються чотири з них: UPC; код 39 (Code 39) високої, середньої та низької щільності; код "2 з 5" (Interleaved 2-of-5); Codabar. Однак у міжнародній практиці найбільшого поширення набули коди EAN, які залежно від застосування діляться на три групи – міжнародні, національні та локальні. Міжнародні коди застосовують як усередині країни, так і за її межами. При цьому коди, нанесені на упаковку товару однією країною, зрозумілі та можуть бути розшифровані і в іншій країні. Національні коди допускається використовувати тільки в межах однієї країни, наприклад, для вагового товару, хоча при необхідності вони можуть бути прочитані і в іншій країні. Локальні коди мають цілком певні цілі, їх використовує торгове підприємство лише у системі управління цього підприємства. Використання міжнародних кодів скорочує час обробки вантажопотоків за рахунок машинної обробки інформації, зліченої з використанням ручних або стаціонарних пристроїв.За способом кодування інформації розрізняютьлінійні(одномірні) тадвовимірнісимволіки (кодування) штрих-кодів.

Лінійними(одномірними) на відміну від двовимірних називаються штрих-коди, що читаються в одному напрямку (по горизонталі). Найбільш поширені: EAN, UPC, Code 39, Code 128, Codabar, Interleaved 2 of 5. Лінійні символіки дозволяють кодувати невеликий обсяг інформації (до 20...30 символів – зазвичай цифр) за допомогою нескладних штрихкодів, що читаються недорогими сканерами.

Двовимірніштрихкоди – символіки, розроблені для кодування великого обсягу інформації (до кількох сторінок тексту). Такий код зчитується за допомогою більш сучасного 2D сканера і дозволяє швидко та безпомилково вводити великий обсяг інформації, а його розшифровка проводиться у двох вимірах – по горизонталі та по вертикалі. Найвикористуванішим двовимірним штрихкодом вважають QR-код, також у логістиці розповсюджено використання двомірних кодів DataMatrixВ одновимірному штриховому коді кожна цифра кодується певним числом штрихів та пробілів, які мають відповідну ширину та розташування у відведеному для них місці, яке називається цифровим знаком і є основною одиницею інформації штрихового коду. Всі цифрові знаки, як правило, мають однакову ширину і складаються з модулів найвужчих елементів коду. Ширина штрихів та пробілів завжди кратна модулю. Для того щоб було зручно записувати штрихкод кожної цифри, застосовують двійкову систему запису, добре знайому програмістам, яка дуже вдало поєднується зі штриховим зображенням.

Процеси кодування виконуються за досить складними алгоритмами, і для формування коду застосовуються такі засоби:

• спеціальне програмне забезпечення(програмне забезпечення виконує кодування інформації користувача з видачею готового малюнка штрихового коду для подальшого виготовлення етикеток зі штрихкодом),
• вбудованепрограмне забезпечення спеціалізованих принтерів для друку штрихкодів (у явному вигляді посилається в принтер, який має вбудовані функції перетворення на штрихкод і відповідно друку).

За допомогою штрихового коду зашифрована інформація про деякі найбільш суттєві параметри продукції. Найбільш поширені американський Універсальний товарний код UPC та Європейська система кодування EAN. Найбільш поширеними є EAN/UCC товарні номери EAN-13, EAN-8, UPC-A, UPC-E та 14-розрядний код транспортної упаковки ITF-14. Також існує 128-розрядна система UCC/EAN-128. Відповідно до тієї чи іншої системи, кожному виду виробу надається свій номер, що складається найчастіше з 13 цифр (EAN-13).Візьмемо, наприклад, цифровий код:4820024700016. Перші дві цифри (482) означають країну походження (виробника або продавця) продукту, наступні 4 або 5 залежно від довжини коду країни (0024) - підприємство-виробник, ще п'ять (70001) - найменування товару, його споживчі властивості, розміри, масу, колір. Остання цифра (6) контрольна, яка використовується для перевірки правильності зчитування штрихів сканером. EAN - 13:Для коду країни-виробника відводиться два чи три знаки, а коду підприємства - чотири чи п'ять. Товари, які мають великі розміри, можуть мати короткий код, що складається із восьми цифр - EAN-8.Як правило, код країни надається Міжнародною асоціацією EAN. Звертаємо увагу споживачів, що код дивні ніколи не складається з однієї цифри. Іноді код, нанесений на етикетку, не відповідає країні виробника заявленої на упаковці, тут причин може бути кілька. Перша: фірма була зареєстрована та отримала код не у своїй країні, а в тій, куди спрямований основний експорт її продукції. Друга: товар було виготовлено на дочірньому підприємстві. Третя: можливо, товар був виготовлений в одній країні, але за ліцензією фірми з іншої країни. Четверта – коли засновниками підприємства стають кілька фірм із різних держав.